


Розуміння того, чи криптовалюти є халяль або харам, має ключове значення для інвесторів, трейдерів і звичайних користувачів-мусульман, які прагнуть дотримуватися ісламських принципів у фінансовій діяльності. Мусульманська спільнота у світі становить близько 24% населення. Вона демонструє зростаючий інтерес до участі у цифровій економіці, водночас дотримуючись своїх етичних і релігійних цінностей. Така демографічна тенденція підкреслює важливість приведення фінансових практик у відповідність до ісламського права, щоб інвестиції й економічна діяльність були дозволеними з релігійної точки зору.
Деякі криптовалюти були створені спеціально для відповідності ісламському праву. Наприклад, OneGram, яка з’явилася у 2017 році, забезпечена щонайменше одним грамом фізичного золота на кожен токен. Це створює стабільний, не спекулятивний актив, що відповідає ісламській забороні на гхарар (невизначеність, ризик, спекуляція).
Окрім цього, останніми роками Іslamic Coin, яку кілька мусульманських вчених визнали халяль, все частіше впроваджують у фінансових установах, що працюють за ісламськими принципами. Архітектура цієї криптовалюти гарантує обробку транзакцій у межах етичної системи, уникаючи харам-активностей, таких як азартні ігри та лихварство. Ця криптовалюта має високу популярність на Близькому Сході та у Південно-Східній Азії — регіонах із великими мусульманськими спільнотами, які шукають фінансові продукти, сумісні з шаріатом.
Розвиток блокчейнтехнології дозволив зробити фінансові транзакції прозорішими та безпечнішими, що відповідає ісламському принципу зниження гхарар. Властивості блокчейну, такі як децентралізація, фіксація записів і безпека, забезпечують практичне розв’язання проблем невизначеності та ризику, характерних для традиційних фінансових систем.
За останніми звітами Ісламської ради з фінансових ресурсів, приблизно 10% глобальних ісламських фінансових активів зберігаються у цифровому вигляді, зокрема й у криптовалютах, що відповідають шаріату. Звіти також фіксують щорічне зростання використання цифрових активів із халяль-сертифікацією, що свідчить про зростання значення та прийняття цих фінансових інструментів у мусульманській спільноті.
Крім того, результати опитувань, проведених глобальними організаціями ісламських фінансів, показують, що більшість мусульман-інвесторів схильні вкладати кошти у криптовалюту, якщо авторитетні ісламські вчені підтвердили її халяль-статус. Це підтверджує важливість релігійної відповідності при ухваленні інвестиційних рішень у мусульманському світі.
Питання про те, чи є криптовалюта харам, є складним і залежить від характеристик і способу використання кожної конкретної криптовалюти. Щоб криптовалюта вважалася халяль, вона повинна виключати відсотки, азартні ігри та надмірну невизначеність. Випуск криптовалют, які відповідають вимогам шаріату, таких як OneGram і Islamic Coin, свідчить про перспективу інтеграції ісламських принципів з сучасними фінансовими технологіями.
Мусульманським інвесторам і користувачам слід звертатися до компетентних ісламських вчених для отримання рекомендацій щодо відповідності окремих криптовалют нормам шаріату. У міру розвитку цифрових фінансів інтеграція ісламських цінностей із блокчейнтехнологією відіграє ключову роль у фінансовій інклюзії мусульманського населення світу.
Інтеграція принципів ісламських фінансів із криптовалютою формує ефективний шлях для мусульман в усьому світі до участі в глобальній цифровій економіці з дотриманням релігійної етики та цінностей.
Криптовалюта не є обов’язково харам за ісламським правом; усе залежить від її особливостей. Децентралізовані криптовалюти без відсоткових механізмів зазвичай визнають халяль ісламські вчені за умови відсутності ріба (відсотків), майсір (азартних ігор) і гхарар (невизначеності). Остаточне рішення ухвалюють різні релігійні авторитети.
Ісламські школи і течії по-різному ставляться до криптовалюти. Одні визнають її за відповідності шаріату, інші — скептично оцінюють через спекулятивний характер. Суніти й шиїти мають відмінні трактування: деякі вчені підтримують криптоактиви, забезпечені реальними активами, інші ставлять під сумнів їхню відповідність ісламським фінансовим принципам.
Криптовалюта, що відповідає шаріату, дотримується ісламських фінансових принципів: виключає ріба (лихварство), гхарар (надмірну невизначеність) і майсір (азартні ігри). Ключові риси — відсутність відсотків і прозорість. Bitcoin та Ethereum визнають халяль-криптовалютами, які відповідають цим етичним стандартам.
Так, інвестування у Bitcoin та інші криптовалюти в ісламі, як правило, дозволено, якщо це здійснюється відповідно до вимог шаріату. Більшість ісламських вчених визнають криптовалюти дійсними активами за умови їх використання із законною метою, без азартних ігор і відсотків. Для конкретних питань рекомендують звертатися до ісламських вчених.
Ісламські фінансові установи загалом скептично сприймають криптовалюти через їхню волатильність, відсутність регулювання та спекулятивний характер. Проте криптовалюти, забезпечені активами й під належним контролем, які відповідають принципам шаріату, можуть бути умовно схвалені окремими установами.
До рис, що суперечать ісламським принципам, належать висока волатильність цін, спекуляція, відсутність регулювання та неконтрольовані операції. Відсутність забезпечення активами, азартна природа торгівлі та участь у нелегальній діяльності роблять більшість криптовалют несумісними з шаріатом.
Впливові ісламські установи, зокрема найвища релігійна рада Саудівської Аравії, Аль-Азхар у Єгипті та вчений Абдулла Манія, публікували різні фетви. Частина дозволяє використання криптовалюти за певних умов, інші забороняють через ризики та відсутність офіційного забезпечення. Рішення залежать від типу валюти й відповідності ісламському праву.











