

Станом на 2025 рік криптовалюта залишається під забороною в Пакистані. Держава не дозволяє використання, обіг чи зберігання цифрових валют. З 2018 року уряд підтримує жорстку регуляторну політику. Заборона визначає умови для всіх осіб та компаній, що займаються діяльністю, пов’язаною з цифровими валютами на території країни.
Юридичний статус криптовалюти є основним критерієм для інвесторів, трейдерів і користувачів у будь-якій юрисдикції. Правова визначеність встановлює рамки для оцінки ризиків, впливає на прийняття інвестиційних рішень і визначає перспективи технологій та бізнесу, пов’язаних із криптовалютою. У країнах із забороною криптовалюти особи та організації, що здійснюють криптооперації, стикаються з серйозними юридичними наслідками. Такі ризики включають не лише штрафи, але й кримінальне переслідування, конфіскацію активів і позбавлення волі. Відсутність правового статусу створює невизначеність, коли учасники не мають захисту з боку регуляторних чи юридичних механізмів.
Офіційну позицію Пакистану щодо криптовалюти закріплено діями Державного банку Пакистану (SBP). У 2018 році SBP оприлюднив циркуляр, що повністю заборонив будь-яку діяльність із криптовалютою. Цей документ прямо забороняє фінансовим установам — комерційним банкам, платіжним процесорам і фінансовим посередникам — виконувати будь-які операції з цифровими валютами. Заборона охоплює обробку транзакцій, торгівлю, зберігання резервів, передачу коштів, просування цифрових активів і інвестування у віртуальні валюти. Аргументація уряду ґрунтується на політичних цілях — запобіганні відмиванню коштів, боротьбі з фінансуванням тероризму та захисті економіки від волатильності криптовалют. Такі питання збігаються із загальносвітовими дискусіями щодо ролі цифрових валют у фінансових системах і можливих ризиків для них.
Дії SBP спричинили різкі зміни й труднощі для цифрового валютного сектору Пакистану. Криптобіржі в країні були змушені припинити роботу або перенести бізнес у інші юрисдикції. Перші криптовалютні платформи, що працювали в Пакистані, закрилися після введення заборони SBP, щоб не порушувати закон. Це позбавило пакистанських інвесторів і трейдерів легальних регульованих платформ для криптовалютних операцій. Відсутність ліцензованих бірж змусила учасників шукати альтернативні, часто ризиковані й неформальні канали. Таке регулювання фактично ліквідувало інституційну інфраструктуру для цифрових валют у фінансовій системі Пакистану, залишивши ринок майже повністю поза контролем держави.
Незважаючи на офіційну заборону, фактична практика свідчить, що криптовалютні операції в Пакистані тривають через підпільні канали. Peer-to-peer trading платформи та неформальні ринки забезпечують криптоактивність, часто без належної прозорості чи захисту. Такі канали несуть значні ризики для учасників. Транзакції через неофіційні платформи коштують дорожче через премію за роботу поза законом. Учасники піддаються загрозі шахрайства, обману й крадіжок, оскільки відсутній будь-який захист споживачів і процедури вирішення спорів. Крім цього, всі учасники таких транзакцій мають ризик кримінального переслідування — держава дотримується суворої політики контролю. Збереження криптовалютної активності, попри заборону, підкреслює суперечність між регулюванням і ринковим попитом, демонструючи складність реалізації повної заборони цифрових фінансових інструментів.
Точних масивів даних для відстеження криптовалютних операцій у Пакистані немає, оскільки підпільна діяльність не піддається кількісному виміру. Водночас глобальні й регіональні джерела надають певну картину. Звіти міжнародних блокчейн-аналітичних компаній відзначають Південну Азію як важливий центр криптоактивності, де Пакистан залишається значним учасником регіонального ринку цифрових валют попри заборону. Це свідчить про помітну приховану ринкову активність. Непрямими ознаками інтересу до криптовалюти в Пакистані є зростання пошуків у мережі, збільшення повідомлень про криптовалютні грошові перекази та активність пакистанських користувачів на міжнародних платформах. Сукупно ці ознаки свідчать про стійкий прихований попит на криптовалютні послуги й численну спільноту пакистанських учасників на світових ринках, незважаючи на відсутність внутрішньої правової інфраструктури.
Криптовалюта залишається під повною забороною в Пакистані станом на 2025 рік, уряд підтримує рішення, прийняте у 2018 році. Такий правовий статус створює обмеження для всіх учасників криптовалютного ринку — як інвесторів, так і бізнесу. Регуляторна політика повністю ліквідувала формальну цифрову інфраструктуру у фінансовій системі країни, хоча дані свідчать про триваючу підпільну активність через стійкий попит. Для учасників це означає серйозні юридичні ризики — штрафи, кримінальне переслідування та конфіскацію активів. Відсутність регульованих платформ позбавляє споживачів захисту й механізмів вирішення спорів, які доступні в юрисдикціях із розвинутим криптовалютним законодавством. Тому тим, хто прагне інвестувати у криптовалюту, варто зважати на пакистанські закони та розглядати ринки, де цифрові валюти дозволені. Глобальні зміни в регулюванні можуть вплинути на майбутню політику Пакистану, але наразі уникнення криптовалютних транзакцій у країні залишається єдино правильним законним вибором. Чітке розуміння правового ландшафту необхідне для дотримання норм і мінімізації ризиків у фінансових рішеннях.
Ні, купівля криптовалюти в Пакистані заборонена. Громадяни не мають права легально купувати або зберігати цифрові активи для інвестицій. Регуляторна політика залишається жорсткою, тому слід регулярно перевіряти місцеві закони.
Більшість пакистанських банків наразі обмежують або забороняють прямі операції з криптовалютою через відсутність чітких регуляторних правил. Деякі банки вивчають можливість надання криптовалютних послуг, але Державний банк Пакистану ще не визначив ліцензійні процедури. Тому прямі операції між банками й криптовалютою практично недоступні. Зазвичай громадяни використовують альтернативні платіжні засоби для криптовалютних транзакцій.
Ні, криптовалюта підлягає оподаткуванню в Пакистані. Федеральна податкова служба класифікує криптовалюту як об’єкт оподаткування. Капітальні прибутки від торгівлі й майнінгу оподатковуються як доходи. Громадяни повинні декларувати криптовалютні операції та сплачувати відповідні податки з прибутку.











