


У попередніх випадках мережа Solana простоювала протягом 17 годин. Жодні кошти користувачів не були втрачені. Мережа повністю відновилася за 24 години. Solana створили для роботи у складних умовах. Спільнота розробила надійні інструменти відновлення та протоколи. Вона проводила навчання для підготовки до таких випадків.
Зупинку мережі спричинила атака Denial-of-Service (DoS). Під час запуску IDO до мережі надійшла велика кількість транзакцій від ботів. Це призвело до перевантаження пам’яті та збоїв багатьох валідаторів. Унаслідок цього мережа значно сповільнилася й остаточно припинила роботу.
Мережева інфраструктура валідаторів не змогла досягнути консенсусу щодо поточного стану блокчейну. Це унеможливило підтвердження нових блоків і стало прямою причиною переходу мережі в офлайн. Попри різке зростання кількості транзакцій і зниження швидкості, початкові спроби відновлення результату не дали.
Транзакції переповнили forwarder queue (чергу форвардера), що призвело до неконтрольованого споживання пам’яті. Транзакції, закодовані в блоках, вимагали значних ресурсів для обробки. Поєднання необмеженої черги форвардера й ресурсоємної обробки блоків спричинило автоматичне створення кількох форків виробниками блоків. Процеси валідаторів завершувалися з помилками через нестачу пам’яті. Після перезапуску вони не встигали обробити всі форки, аби повернутися до мережі.
Після діагностики спільнота ініціювала жорстку розвилку (hard fork) з останнього підтвердженого слоту. Для цього було потрібно щонайменше 80% консенсусу від активної частки стейку. Протягом 14 годин інженери з усього світу розробляли код для вирішення проблеми, координували оновлення та перезапуск понад 1 000 валідаторів. Ці дії виконували за протоколом відновлення під керівництвом спільноти. Валідатори локально застосовували оновлення, перевіряли свої леджери й приймали рішення про відновлення виробництва блоків. Консенсус досягли, і мережу оновили менш ніж за дві з половиною години після випуску патчу. Повна функціональність мережі була відновлена менш ніж за 18 годин після зупинки.
Одна з головних переваг блокчейн-технології — це здатність відновлюватися після повної зупинки роботи без залучення довірених третіх сторін. Валідатори можуть самостійно відновити стан і продовжити ланцюг. У децентралізованих мережах кожен валідатор бере участь у відновленні, а решта мережі перевіряє їхню роботу. Ці дії включають не лише створення патчів, а й колективні процеси до досягнення 80% консенсусу.
Централізовані мережі (наприклад, хмарні сервіси) та децентралізовані мережі (як Solana) реагують на такі інциденти по-різному. Якщо централізований хмарний сервіс виходить з ладу, користувачі змушені довіряти провайдеру відновлення даних. У блокчейні відповідальність і довіра до відновлення належать спільноті. Оператори з різних країн співпрацюють для вирішення проблем і відновлення роботи мережі.
Хоча зупинка мережі створила значні операційні труднощі, вона дала цінний досвід щодо стійкості й здатності до відновлення децентралізованих блокчейн-мереж. Такі інциденти трапляються рідко, але їхній вплив відчутний. Вирішення проблем у децентралізованих мережах — це спільний проєкт. Зусилля валідаторів, інженерів та всієї екосистеми Solana для подолання цього виклику та отримані уроки стимулюватимуть розвиток більш стійкої й надійної мережі надалі.











